Соєву олію широко застосовують для виробництва маргарину, у лакофарбовій та миловарній промисловості, для виготовлення гліцерину. Із зерна мелених бобів сої виготовляють страви, харчові продукти, консерви.
Соєве борошно і шрот — цінні концентровані корми для молодняку великої рогатої худоби, корів та поросят. Дуже поживна і соєва макуха, що містить 40—50% білка. Вона також є цінним кормом для птиці.
Солома сої містить 3,5-4%, а сіно — 11-12% білка. Багата на білок і зелена маса сої, тому цю культуру висівають у змішаних посівах з кукурудзою та суданською травою на силос і зелений корм.
Батьківщиною сої вважають райони Східної Азії, де її вирощують з давніх часів. Світова посівна площа сої — близько 71 мільйоніва гектарів. В Україні посіви сої на зерно досягли 100 тисяч гектарів. Також останнім часом значно збільшилися площі чистих і змішаних посівів сої на зелену масу.
Урожайність зерна сої в лісостеповій зоні становить близько 15-20 центнерів з гаектару та навіть більше, а на зрошуваних землях степової зони, за даними Інституту зрошуваного землеробства УААН, у господарствах збирають по 27-30 центнерів з гектару цієї важливої зернової культури.
Значна частина світових площ посівів сої - а це приблизно 28 мільйонів гектарів - розміщено у США. Великі площі сої розташовані також у Японії, Індонезії, Румунії, Болгарії та Росії. Середня світова врожайність сої становить близько 22, а в США — близько 26 центнерів з гектару.
Досить високі врожаї сої збирають переважно за рахунок суворого дотримання всіх вимог технології вирощування, ретельно враховуючи та раціонально використовуючи біологічні особливості цієї культури.